Східно-Європейська школа остеопатії

  • +38 (095) 870-33-33
  • osteoukr@ukr.net
  • Київ, метро Васильківська, вул. Васильківська, 34, БЦ TP Centre, каб. 216-г

Краніосакральна терапія

Краніосакральна терапія навчання у Києві

 

    Краніосакральна терапія була розроблена учнем засновника остеопатії Ендрю Тейлора Стілла — Вільямом Гарнер Сатерлендом (Сазерлендом). Ще студентом остеопатичного коледжу Вільям Сатерленд – звернув увагу, що кістки черепа можуть рухатися. На цю думку про рухливість черепних швів (з’єднань між кістками) його наштовхнула форма зрізу шва скроневої кістки – нагадує зябра риби.>

1

«Навіщо цьому шву така складна форма, якщо він не рухливий?!» — запитував себе майбутній засновник краніосакральної терапії. Але панівна на той час у західній анатомії концепція про зарощення швів черепа не дозволяла йому знайти однодумців. Навіть експеримент із мимовільного поділу кісток черепа після наповнення бобами та замочування на добу (розбухлі боби розсунули кістки черепа точно по швах – що не могло б статися при їх кістковому зрощенні) не переконав викладачів.

Але Вільям Сатерленд не зневірився і став дипломованим остеопатом, продовжив свої дослідження. У 20-х роках 20 століття він розробив систему головних пов’язок для корекції патологічного зсунення кісток черепа. На жаль й ця ідея не знайшла свого визнання через складність втілення. На безліч представлених матеріалів з лікування головного болю та інших краніальних проблем прихильники класичної структуральної остеопатії просто не звернули уваги.

Пізніше доктор Сатерленд відмовився від громіздких головних пов’язок і перейшов до більш м’якої фасціальної роботи з тестування та лікування краніосакральної системи, він виявив краніосакральний ритм, ритмічний та функціональний зв’язок між рухливістю потиличної кістки та крижа, важливість вільного відтоку рідини в шлуночковій системі мозку, визначив клінічні особливості фіксації різних черепних швів, розробив методи краніосакральної корекції.

Починаючи з 40-х років 20 століття, нова краніосакральна концепція доктора Сатерленда отримала загальне визнання в Сполучених Штатах Америки. Почалася ера викладання, створення асоціацій та подальшого розвитку.

По мірі вдосконалення методик діагностики та лікування в краніосакральній терапії доктор Стерленд переходив до більш м’яких і мікропальпаторних технік. Вслід за прямими механічними техніками корекції, з’явилися непрямі техніки, техніки супроводу тощо, прийоми, що відкривають двері подальшому формуванню біодинамічної остеопатії.

Пізніше учні засновника краніосакральної терапії, під тиском механістичних уявлень в остеопатії того часу були змушені відмовитися від афішування деяких ідей краніосакральної остеопатії, пов’язаних з особливо «тонкими» тканинними техніками, проте вже в 70-х роках ці ідеї продовжили вдосконалюватися у працях Франкліна Сіллза, Віоли Фрайман, Джона Апледжера.

2

>Заснована на визнанні фізіологічної рухливості кісток черепа (сьогодні це вже доведено — високошвидкісною комп’ютерною томографією, де на різних знімках кістки черепа розходяться та сходяться на кілька міліметрів у краніосакральному ритмі) і наявності ліквородинаміки (доведено, що ліквор синтезується та всмоктується всередині мозку з періодичністю, що відповідає краніосакральному ритму), краніосакральна терапія в даний час стала високопопулярною та ефективною технологією в рамках остеопатії.

Краніосакральної терапії навчають в остеопатичних школах (у деяких школах це майже 50% навчальних годин), цьому методу лікування довіряють багато пацієнтів в Америці та Європі. Але справжнє мистецтво в краніосакральної терапії досягається багатьма роками практики та навчання. >


Краніосакральна терапія навчання в Україні


Розклад семінарів у містах України


Зв'язатися з нами